Loading...

Катя Ворон - Вірш про "Вічні цінності"

188 views

Loading...

Loading...

Transcript

The interactive transcript could not be loaded.

Loading...

Rating is available when the video has been rented.
This feature is not available right now. Please try again later.
Published on Apr 26, 2015

Небо поступово заливається темно-синім
Вдалині мерехтять вогні нічного міста.
Просто вже ні на що не лишилося сили,
Та і просто вже нічого не має змісту.

Вітер відносить попіл від сигарети,
її ще, може, вистачить на одну затяжку,
вітер продуває наші пусті кишені,
знаєте, бідними жити не так вже і важко.

Опівнічні відверті слова злітають з даху,
летять туди де небо переходить в океан,
Скоро народяться дні, коли не помітні хмари,
але зате, дивись, як яскраво палає закат.

Десь далеко загоряються перші зорі,
і десь близько погасне остання сигарета.
Ми мали в душі по одному теплому морю,
і перші весняні квіти цвіли у кишенях.

Ми у світанку знайшли трошки ніжності,
Ми бачимо океан у звичайній брудній калюжі.
Бачиш, це і є наші вічні цінності,
Бачиш, не настільки ми й бідні, друже.

(28.02.2015)

Loading...

to add this to Watch Later

Add to

Loading playlists...