Він народився з паралізованою рукою. А тепер перемагає в конкурсах піаністів
Ярославчик дуже квапився з'явитися на світ. Пологи були тяжкими.
- Дочка ледь не померла під час пологів, і маля буквально витягнули за ніжки, - згадує бабуся Ярослава Віра Петрівна. - Через це Ярославчик отримав численні травми, зокрема: ліве передпліччя було зламане, а правицю під час пологів повернули так, що затиснули нерв. Рука залишилася паралізованою.
Недоношена крихітка місяць провела в реанімації пологового будинку, наступні два - у відділенні патології новонароджених. Виписуючи, лікарі дали пораду: поліпшення можливі, але для цього потрібно наполегливо дбати про здоров'я дитяти.
Батько незабаром після народження хлопчика пішов із сім'ї. Щоденні, щохвилинні турботи про хворе маля з мамою Ярославчика ділила бабуся. Вона й помітила, що онук із задоволенням добирає мелодій на іграшковому синтезаторі.
Знайти вчителя музики виявилося справою нелегкою. У 5 років Ярик, завдяки зусиллям рідних, уже ворушив ручкою. Але коли педагоги бачили, як неприродно хлопчик її вивертає, відмовлялися від навчання. Проте Віра Петрівна не задавалася.
- Якось зайшла до зовсім юної вчительки. Подумала: «Побоїться». Але Наталя Юріївна Савель'єва вирішила спробувати, - згадує бабуся Ярика.
Уже через місяць хлопчик поїхав на свій перший конкурс. І відразу ж посів 2 місце серед піаністів свого віку. Віра Петрівна й сьогодні, згадуючи їхній спільний тріумф, не може стримати сліз щастя.
Зараз юному талантові з Чернігова - 14. Ярослав бере участь у всеукраїнських і міжнародних змаганнях, посідає призові місця і мріє про участь у престижному конкурсі ім. Ференца Листа.
Праву руку він досі підіймає надсилу, вона та праве плече у хлопчика трохи коротші. Але коли пальці юного піаніста торкаються клавіш - це вже не має значення.
Я просто ридаю
Yanovskiy1 1 year ago 3