Я запитую в себе, питаю
У вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць,
Той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули,
Що ми -- українці?
І що в нас є душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється,
І що ми на Вкраїні --
Таки український народ, а не просто юрба,
Що у звітах населенням зветься.
І що хміль наш -- у пісні,
а не в барилах вина,
І що щедрість -- в серцях,
а не в магазинних вітринах.
І що є у нас мова,
І що українська вона,
Без якої наш край --
Територія, а не Вкраїна.
Я до себе кажу
І до кожного з вас: -- Говори!
Говорімо усі, хоч ми
Й добре навчились мовчати!
Запитаймо у себе:
Відколи, з якої пори
Почали українці
Себе у собі забувати?
Запитаймо й про те,
Як ми дружно дійшли до буття,
У якому свідомості нашій збагнути незмога,
Чом солодшим од меду
Нам видався чад забуття
Рідних слів, і пісень, і джерел,
і стежок від порога?
Українці мої!
То вкраїнці ми з вами -- чи як?
Чи в «моголах» і вмерти
Судила нам доля пихата?
Чи в могили забрати
Судилось нам наш переляк,
Що розцвів нам у душах
Смиренністю «меншого брата»?
Українці мої!
Як гірчать мені власні слова...
Знаю добре, що й вам вони
Теж -- не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо серце,
Мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто себе
Зневажають вкраїнці.
Українці мої!
Дай вам Боже і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом,
І не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо
Нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами,
Зневажена вами Вкраїна?... (Віктор Баранов)
0__________________________0
00________________________00
000__________00__________000
0000_________00_________0000
00_00________00________00_00
00__00_______00_______00__00
00__000______00______000__00
00___00______00______00___00
00___000_____00_____000___00
00____00_____00_____00____00
00____00_____00_____00____00
00____00_____00_____00____00
00____00____0000____00____00
00___000____0000____000___00
00__00_____000000_____00__00
000000_____00__00_____000000
00__000000000__000000000__00
00______00__0000__00______00
00______00___00___00______00
0000000000000000000000000000
_________000__00__00________
_________000_00_000_________
___________000000___________
_____________00_____________
Я запитую в себе, питаю
У вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць,
Той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули,
Що ми -- українці?
І що в нас є душа, повна власних чеснот і щедр...