Василь СИМОНЕНКО
* * *
Україно, п'ю твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.
Ради тебе перли в душі сію,
Ради тебе мислю і творю —
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю!
Одійдіте, недруги лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матір'ю побуть на самоті.
Рідко, нене, згадую про тебе,
Дні занадто куці та малі,
Ще не всі чорти втекли на небо,
Ходить їх до біса по землі.
Бачиш: з ними щогодини б'юся,
Чуєш — битви споконвічний грюк!
Як же я без друзів обійдуся,
Без лобів їх, без очей і рук?
Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Хай палають хмари бурякові,
Хай сичать образи — все одно
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне знамено.
Без крові не досягнемо жодних змін.
Я не вірю в обіцянки голоти, яка знущається над моїм народом. Залиснілих пик депутатів, президентів, прем'єрів, злочинців, непокараних вбивць. Брати і сестри, змін не буде допоки не збиремося докупи як одна сім'я, бо мати в нас єдина, і не зробимо Коліївщину як наші предки. Досить терпіти перевертнів: помаранчевих, голубих, зелених. Допоки ті огидні морди з роспоротими кишками не здохнуть в своєму лайні ми далі будемо жити як раби.
Василь СИМОНЕНКО
* * *
Україно, п'ю твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива, ...